Багато батьків помилково сприймають вищу освіту та досконалість як вимоги, необхідні для щастя. Виховати дитину – це не тільки віддати її до найкращої школи, вчити її вільній розмові трьома мовами і зробити її схожою на маленьку ляльку у вітрині.
Багато досліджень сьогодні стверджують, що батьки, які встановлюють високі очікування для своїх дітей, врешті-решт спричиняють для них серйозні недоліки.
Вони, швидше за все, досягнуть зрілого віку, думаючи, що недостатньо гарні, що вони ніколи не будуть в змозі виправдати очікування своїх батьків.
Ці думки можна підсумувати простим співвідношенням: намагання виховати ідеальних дітей приводить до пригнічення. Поважайте їхню індивідуальність, дайте їм висловлювати їхні думки і турбуйтеся тільки про те, щоб вони були щасливі.
Ось як ми живимо їхні серця, для того щоб вони могли вирости та стати вільнодумними, здоровими дорослими людьми з повним життям. Замислимося над цим.
Синдром наполегливих батьків: небезпека перфекціонізму
Існує дуже цікава історія, яка чудово ілюструє цю ідею: в Римі є могила 94 року до н.е., яка завжди привертає увагу туристів.
Напис на надгробку свідчить: “Тут лежить Квінт Сульпіцій Mаксимус, римський молодик, який жив лише 11 років, 5 місяців, 12 днів. Він помер через декілька днів після участі в конкурсі поезії для дорослих”.
Добре відомо, що маленький Квінт володів особливим талантом. Сьогодні він, ймовірно, був би визнаний як вундеркінд. Його таланти були настільки видатними, що батьки водили його на всі поетичні та літературні змагання в Римі, щоб конкурувати з дорослими.
дитина померла після того, як змарніла від виснаження через те, що працювала занадто багато, і від того, що була не в змозі жити важкими очікуваннями, які його батьки визначили для нього. Ця історія є класичним прикладом “синдрому наполегливих батьків”.
Сьогоденна одержимість виховання ідеальних дітей
Багато батьків мріють про красивих, талановитих дітей, призначених для завтрашнього професійного успіху.
- Помилка тут, без сумніву, полягає в орієнтуванні маленьких “на майбутнє”, але ми забуваємо про те, що найголовніше для дітей – це тут і зараз, радість теперішнього моменту.
- Як батьки ми хочемо найкращого для наших дітей, але ми повинні підтримувати баланс. Діти повинні мати можливість насолоджуватися своїм дитинством.
- Дуже важливо навчити серця дітей. Ми маємо спрямовувати і сповіщати їх, а не встановлювати їх на один бік шляху, щоб виправдати наші очікування.
Уникання шкідливого перфекціонізму – найважливіша річ. Таке виховання порушує права дитини і заподіює страждання, замість того, щоб приносити щастя. Щоб уникнути цього, нам потрібно мати ці принципи на увазі:
Як послабити перфекціонізм при вихованні дітей
Батьки повинні стежити за своєю поведінкою та мовою
Існують деякі батьки, які хоч і не вимагають нічого від своїх дітей, спостерігають, як їхні власні діти встановлюють очікування для себе доволі трагічним чином.
Це відбувається, тому що вдома діти звертають увагу на нашу мову та стосунки. Якщо ми дійсно критично ставимося до нашого довкілля та встановлюємо занадто жорсткі стандарти для себе, діти, які бачитимуть цю поведінку, будуть наслідувати її.
Чути таке: “Я зробив помилку на роботі, я просто хочу померти, це катастрофа“, – може мати серйозний вплив на дитину.
Будьте обережні з очікуваннями, які ви встановлюєте та захищайте своїх дітей
Ми дамо вам приклад: ваш син дійсно пишається собою через отримання хорошої оцінки з математики. Ви, замість того, щоб розділити його щастя, кажете йому, що очікуєте, що він буде старатися ще більше наступного разу.
Це неправильно. Допоможіть своїм дітям цінити їхні досягнення, знати цінність важкій роботі, а не відчувати себе приниженими, якщо вони не виконують всього, що вони мали зробити.
Сподівайтеся на краще, але визнайте, що всі роблять помилки
- Помилка чи невдача – не кінець світу, а спосіб дізнатися і подолати. Дозвольте своїм дітям досягти успіху в тому, що вони бажають, але й дозвольте їм зробити помилки самим.
- Виховуйте терпимість, розуміння, довіру та здорове почуття власної гідності. Дитина, яка довіряє вам достатньо для того, щоб розповісти вам про свої сумніви та помилки – це дитина, яка бажає мати зв’язок із вами, і це є особливим привілеєм.
Ми знаємо, що живемо в епоху соціальної кризи і що нам потрібно, щоб наші діти були добре підготовлені до завтрашнього дня, щоб мати доступ до більшої кількості можливостей і створення кращого світу.
Це життєво важливий проект, в якому всі, у тому числі матері, батьки, вихователі та навіть соціальні інститути, несуть відповідальність за те, щоб навчити дітей щастя, а не досконалості. Проте це не означає, що ми повинні відставити у бік значення виховання їх емоційного інтелекту, щоб вони виросли щасливими дорослими, повністю в змозі дати раду самим собі.
